Про затвердження Порядку проведення перевірки контролюючої особи

Відповідно до підпункту 39-2 .6.4.2 підпункту 39-2.6.4 пункту 39-2.6 статті 39-2 розділу І Податкового кодексу України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок проведення перевірки контролюючої особи, що додається.

2. Департаменту податкової політики Міністерства фінансів України в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра фінансів України Воробей С.І. та Голову Державної податкової служби України.

1. Цей Порядок розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) для застосування посадовими особами контролюючих органів під час проведення документальних перевірок контролюючих осіб, якими є фізичні або юридичні особи - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії (далі - перевірки/перевірка контролюючих/контролюючої осіб/особи).

Дія цього Порядку не поширюється на оформлення результатів перевірок з дотримання платником податків інших питань податкового, валютного законодавства, законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - законодавство з єдиного внеску), законодавства з питань дотримання принципу "витягнутої руки" та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Проведення перевірки платника податків як контролюючої особи відповідно до цього Порядку не перешкоджає проведенню перевірки з інших питань, визначених в абзаці другому цього пункту.

2. Проведення перевірки контролюючої особи є формою податкового контролю, що проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II Кодексу з урахуванням особливостей, визначених статтею 39-2 розділу I Кодексу.

3. Підставами для проведення перевірки контролюючої особи є отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про неподання платником податків або подання з порушенням вимог статті 39-2 розділу I Кодексу звіту про контрольовані іноземні компанії та/або ненадання контролюючому органу відповіді згідно з підпунктом 39-2 .6.2 пункту 39-2.6 статті 39-2 розділу I Кодексу. Перевірка контролюючої особи проводиться також за наявності підстав, визначених підпунктами 78.1.1, 78.1.2, 78.1.4, 78.1.5, 78.1.21 пункту 78.1 статті 78 глави 8 розділу II Кодексу.

4. Перевірка контролюючої особи є виїзною/невиїзною позаплановою документальною перевіркою відповідно до статті 75 глави 8 розділу II Кодексу.

5. Предметом перевірки контролюючої особи є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податку на прибуток підприємств або податку на доходи фізичних осіб, воєнного збору, а також дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), звітів та повідомлень про контрольовані іноземні компанії, інших форм звітності, документів та інформації, що визначена зокрема підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 глави 8 розділу IІ Кодексу.

6. Перевірці також підлягає інформація, яка:

свідчить про факти неподачі повідомлень, визначених у підпункті 39-2 .1.5.3 підпункту 39-2.1.5 пункту 39-2.1 та у підпункті 39-2.5.5 пункту 39-2.5 статті 39-2 розділу I Кодексу;

міститься у повідомленнях, обов’язок щодо подачі яких визначено у підпункті 39-2 .1.5.3 підпункту 39-2.1.5 пункту 39-2.1 та у підпункті 39-2.5.5 пункту 39-2.5 статті 39-2 розділу I Кодексу;

визначена у пункті 39-2 .4 статті 39-2 розділу I Кодексу, що свідчить про дотримання/недотримання умов, на підставі яких скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи.

7. Перевірка однієї контролюючої особи може охоплювати виконання нею податкових зобов’язань, що стосуються декількох контрольованих іноземних компаній.

8. Об’єктами перевірки контролюючого органу можуть бути документи, інформація, фактичні обставини як з України, так і з іноземних держав.

9. Терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених у Кодексі.

1. За наявності підстав, визначених пунктом 3 розділу I цього Порядку, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про проведення перевірки контролюючої особи, яке оформлюється наказом.

2. Для прийняття рішення щодо проведення перевірки контролюючої особи керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу надсилає до ДПС висновок з обґрунтуванням підстав прийняття рішення про проведення перевірки.

Погодження або вмотивоване заперечення надається ДПС протягом п’ятнадцяти робочих днів з дати отримання висновку з обґрунтуванням підстав прийняття рішення про проведення перевірки.

Наказ про проведення перевірки контролюючої особи видається контролюючим органом після отримання від ДПС відповідного погодження.

3. За рішенням ДПС до участі у перевірках контролюючої особи можуть бути залучені посадові особи ДПС та/або інших територіальних органів ДПС.

4. Документальна позапланова виїзна/невиїзна перевірка з питань дотримання вимог статті 39-2 розділу I Кодексу проводиться за умови вручення платнику податків чи його уповноваженому представнику під підпис або шляхом надсилання платнику податків копії наказу про проведення перевірки контролюючої особи та письмового повідомлення у порядку та строки, визначені Кодексом.

1. Під час проведення перевірки контролююча особа зобов’язана забезпечити надання контролюючому органу за його запитом копії первинних документів щодо окремих або всіх операцій контрольованої іноземної компанії.

Документи подаються протягом одного місяця з дати отримання платником податку відповідного запиту в засвідчених копіях. У разі подання документів англійською мовою переклад українською мовою не вимагається. Документи, складені іншими, ніж англійська, мовами, потребують перекладу на українську мову та належного засвідчення такого перекладу відповідно до вимог законодавства. Надання документів англійською мовою є підставою для продовження строку проведення перевірки згідно з розділом VIII цього Порядку.

У разі необхідності отримання додаткових документів, що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій контрольованої іноземної компанії під час проведення перевірки, вони надаються платником податків протягом тридцяти календарних днів з дати отримання додаткового запиту контролюючого органу.

2. У разі наявності сумнівів щодо достовірності або повноти наданих документів або ненадання повного комплекту документів контролюючий орган може вимагати від контролюючої особи надання аудиторського висновку щодо фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, який не може містити відмову від надання висновку або негативного висновку.

Під час надання контролюючою особою аудиторського висновку, що підтверджує фінансові результати контрольованої іноземної компанії, такий аудиторський висновок є достатнім документом, на основі якого визначається прибуток контрольованої іноземної компанії до оподаткування та обчислюється скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії. Подання контролюючою особою такого аудиторського висновку не потребує надання нею додаткових документів для підтвердження прибутку контрольованої іноземної компанії до оподаткування.

Аудиторська компанія має відповідати законодавчим вимогам, визначеним відповідною іноземною юрисдикцією, що дає право на проведення аудиту фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції. Контролюючий орган має право запитувати надання копії підтверджуючих документів (ліцензій, сертифікатів, витягів з реєстрів тощо), що підтверджують статус аудиторської компанії.

3. Посадові особи контролюючого органу, які проводять перевірку додержання правил про контрольовані іноземні компанії, мають право надіслати особам, які є сторонами операцій іноземної юридичної особи та/або іншими учасниками іноземної юридичної особи, запит про надання документів (інформації) та/або провести зустрічну звірку в порядку, передбаченому статтею 73 глави 7 розділу II цього Кодексу, та/або провести опитування посадових осіб або інших працівників іноземної особи та/або пов’язаних із нею юридичних осіб.

Платник податків зобов’язаний сприяти посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку контролюючої особи, у забезпеченні можливості проведення опитування відповідних посадових осіб або працівників контрольованої іноземної компанії. За відсутності можливості проведення опитування на території України це опитування може бути проведено шляхом відеоконференцій, що можуть забезпечуватися платником податків.

Порядок проведення опитування посадових осіб або працівників контрольованої іноземної компанії, або інших працівників іноземної особи та/або пов’язаних із нею юридичних осіб визначений розділом IV цього Порядку.

4. Документи, що надаються платником податків, мають бути належним чином легалізовані відповідно до вимог чинного законодавства України. Копії документів, що надаються платником податків, мають бути належним чином засвідчені.

5. У разі необхідності контролюючий орган може звернутись до компетентних органів іноземних держав для отримання податкової інформації, необхідної, зокрема, але не виключно, для:

визначення кола іноземних компаній (у тому числі утворень без статусу юридичної особи), що контролюються особою, щодо якої проводиться перевірка, або для визначення контролерів іноземної компанії (у тому числі утворення без статусу юридичної особи);

визначення кола осіб, які здійснюють фактичний контроль за рішеннями контрольованої іноземної компанії;

визначення статусу податкового резидента контрольованої іноземної компанії в країні, за законодавством якої відповідну компанію створено;

визначення фінансового результату до оподаткування, зазначеного контрольованою іноземною компанією (у тому числі утворенням без статусу юридичної особи) в поданій фінансовій звітності;

документального підтвердження відомостей, необхідних для перевірки повноти та правильності проведення коригувань до фінансового результату контрольованої іноземної компанії;

документального підтвердження відомостей щодо структури доходів контрольованої іноземної компанії, обсягів доходів та витрат за окремими категоріями;

визначення суми податку, задекларованого та/або сплаченого контрольованою іноземною компанією;

визначення суми дивідендів та інших платежів, сплачених контрольованою іноземною компанією на користь контролюючої особи або інших контрольованих іноземних компаній.

6. Така інформація отримується від компетентних органів іноземних держав відповідно до чинних міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування та/або міжнародних договорів, що передбачають обмін податковою інформацією.

1. За наявності необхідності з’ясування та/або підтвердження інформації, що є предметом перевірки контролюючої особи, посадові особи контролюючого органу, які проводять перевірку додержання правил про контрольовані іноземні компанії, мають право провести опитування посадових осіб або інших працівників іноземної особи та/або пов’язаних із нею юридичних осіб (далі - визначена(і) особа(и).

Зокрема, може перевірятись інформація, визначена пунктом 5 розділу III та пунктом 1 розділу V цього Порядку.

2. Рішення про проведення опитування приймається під час проведення перевірки контролюючої особи.

3. Контролюючим органом визначається перелік посадових осіб або працівників контрольованої іноземної компанії, або інших працівників іноземної особи та/або пов’язаних із нею юридичних осіб та перелік питань для опитування визначених осіб.

4. Вимоги до повідомлення щодо проведення опитування:

повідомлення про прийняті контролюючим органом рішення щодо проведення опитування направляються платникам податків у порядку, визначеному статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу;

у повідомленні про проведення опитування зазначається посадова особа або працівник контрольованої іноземної компанії, або інший працівник іноземної особи та/або пов’язаних із нею юридичних осіб, якого запрошують для опитування; дата, час та місце проведення опитування та контактні дані посадової особи контролюючого органу, відповідальної за організацію та/або проведення опитування;

повідомлення щодо проведення опитування надсилається платнику податків не менше ніж за сім календарних днів до дати проведення опитування або вручається не менше ніж за два робочих дні до дати проведення опитування.

5. Опитування проводиться шляхом очної зустрічі посадової особи контролюючого органу та визначеної особи у приміщенні платника податків за місцем проведення перевірки та/або у приміщенні контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку. У разі неможливості проведення опитування на території України це опитування може бути проведено шляхом відеоконференцій, що можуть забезпечуватись платником податків.

6. Контролюючі особи у разі неможливості присутності на опитуванні будь-якої з визначених податковим органом осіб інформує про це контактну особу контролюючого органу не менше ніж за один робочий день до дати проведення опитування, письмово повідомляє про причини такої неможливості та вживає заходи щодо узгодження місця, дати та часу проведення опитування таких осіб.

7. Результати опитування оформляються протоколом опитування визначених осіб, який складається у двох примірниках та підписується посадовою/посадовими особою/особами контролюючого органу, яка/які проводила/проводили опитування та опитуваним/опитуваними. Протокол складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок.

Другий примірник протоколу опитування визначених осіб вручається опитуваному(ним), про що в першому примірнику робиться відповідний запис.

8. У разі відмови визначеної особи від надання пояснень під час опитування та/або підписання протоколу опитування посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Такий акт реєструється у відповідному журналі реєстрації актів контролюючого органу.

1. Контролюючі органи з метою встановлення фактів здійснення фактичного контролю фізичною чи юридичною особою - резидентом України над контрольованою іноземною компанією використовують податкову інформацію, отриману в межах інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, що визначено главою 7 розділу II Кодексу, а також інформацію, що отримана під час проведення перевірок інших платників податків відповідно до глави 8 розділу II Кодексу, з особливостями, визначеними окремими статтями Кодексу.

Для встановлення фактів здійснення фактичного контролю незалежно від його юридичного оформлення контролюючий орган використовує, зокрема, але не виключно:

інформацію, отриману від платників податків та податкових агентів, в тому числі інформацію, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах;

інформацію, отриману від будь-якого контролюючого органу, іншого органу державної влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, банку або фінансової установи, яка може свідчити про володіння та/або фактичний контроль фізичною (юридичною) особою - резидентом України часткою в іноземній юридичній особі;

інформацію, отриману від банків, інших фінансових установ, у тому числі щодо наявності та руху коштів на рахунках платників податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів;

інформацію, отриману від компетентних органів іноземних держав;

будь-яку публічну інформацію про можливі факти здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою;

інформацію, отриману від фізичних осіб, за умови надання підтвердження (інформація, копії документів), що свідчить про факти здійснення фактичного контролю над контрольованою іноземною компанією податковим резидентом України, з обов’язковою перевіркою достовірності такої інформації/документів надалі.

2. З метою встановлення фактів здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки та звертатись з письмовими запитами до осіб, які можуть володіти інформацією, необхідною для встановлення фактів здійснення суттєвого або вирішального впливу на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності, зокрема до резидентів, які:

здійснюють діяльність в інтересах нерезидента;

є контрагентами нерезидента;

є посадовими або службовими особами нерезидента;

є прямими (опосередкованими) власниками корпоративних прав нерезидента.

3. Платники податків, які можуть володіти інформацією, необхідною для встановлення фактів здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою; зокрема резиденти, які здійснюють діяльність в інтересах нерезидента, а також резиденти, що є посадовими або службовими особами нерезидента, номінальними прямими (опосередкованими) власниками корпоративних прав нерезидента, надають посадовим особам контролюючого органу інформацію на окремий письмовий запит відповідно до пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу.

Під час проведення перевірки контролюючої особи - фізичної особи резидента України контролюючий орган перевіряє своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, що включає скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії/контрольованих іноземних компаній, відповідно до декларації про доходи та майновий стан та звіту про контрольовані іноземні компанії.

Під час проведення перевірки контролюючої особи - юридичної особи резидента України контролюючий орган перевіряє своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податку на прибуток підприємств, що включає скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії/ контрольованих іноземних компаній, відповідно до податкової декларації з податку на прибуток та звіту про контрольовані іноземні компанії.

1. Тривалість перевірки контролюючої особи не має перевищувати шість місяців.

2. У разі необхідності отримання інформації від компетентних органів іноземних держав, проведення експертизи та/або перекладу українською мовою документів, необхідних для дослідження відповідності умов діяльності контрольованої іноземної компанії та/або її контролюючої особи правилам Кодексу про контрольовані іноземні компанії, строк проведення перевірки за рішенням керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може бути продовжений на строк, що не перевищує шість місяців.

3. Для прийняття рішення про продовження строку перевірки контролюючої особи керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу, який проводить перевірку, направляє до ДПС обґрунтовані пропозиції не пізніше ніж за п’ятнадцять робочих днів до закінчення строку такої перевірки.

4. На підставі отриманого погодження ДПС керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу, який проводить перевірку, видає наказ про продовження строку перевірки контролюючої особи.

5. Наказ про продовження строку перевірки видається під час проведення перевірки для недопущення перерви між датою закінчення перевірки та датою її продовження.

6. У разі ненадання керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) ДПС погодження щодо продовження строку перевірки контролюючої особи контролюючий орган, що проводить таку перевірку, інформується про це листом Державної податкової служби України.

7. Копія наказу контролюючого органу про продовження строку перевірки контролюючої особи не пізніше наступного робочого дня після його оформлення вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під підпис або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, з поновленням її проведення на невикористаний строк.

8. Строк проведення перевірки контролюючої особи обчислюється з дня прийняття рішення про її проведення до дня складення акта (довідки) про проведення такої перевірки.

9. Строк проведення перевірки контролюючої особи переривається у разі розгляду судом позовів платника податків з питань, пов’язаних з призначенням, проведенням або предметом такої перевірки, до завершення судових процедур.

10. Переривання строку проведення перевірки здійснюється з моменту початку розгляду судом позовів платника податків та оформлюється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під підпис або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

1. Результати перевірки контролюючої особи оформляються у формі акта (довідки), що складається у двох примірниках, підписується посадовими особами, які проводили перевірку, та контролюючою особою або її представником.

2. Якщо за результатами перевірки контролюючої особи виявлено, що контролююча особа несвоєчасно, недостовірно чи не в повному обсязі повідомила/відобразила інформацію про контрольовану іноземну компанію, що призвело до заниження об’єкта оподаткування платника податку як контролюючої особи, складається акт перевірки. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

3. Акт (довідка) про результати перевірки контролюючої особи має бути вручений протягом двох робочих днів з дати його складення контролюючій особі, стосовно якої проводилася перевірка, або її представнику, що засвідчується підписом відповідної особи.

4. У разі відмови контролюючої особи або її представника від підписання акта (довідки) про результати перевірки контролюючої особи посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

5. У разі незгоди контролюючої особи або її представника з висновками перевірки або фактами та даними, викладеними в акті про результати перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом тридцяти календарних днів з дня отримання акта. При цьому контролююча особа має право подати разом із запереченнями або після подання заперечень у строк, узгоджений з контролюючим органом, документи (їх завірені копії), що підтверджують обґрунтованість заперечень.

6. Такі заперечення розглядаються протягом тридцяти робочих днів, що настають за днем їх отримання, а платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 глави 4 розділу II цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

7. Прийняття податкового повідомлення рішення за результатами перевірки контролюючої особи здійснюється у порядку, передбаченому статтею 86 глави 8 розділу II цього Кодексу, але не раніше закінчення терміну для надання платником заперечень, визначеного підпунктом 39-2 .6.4.9 пункту 39-2.6 статті 39-2.6 розділу І Кодексу.

8. Оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки контролюючої особи, здійснюється відповідно до статті 56 глави 4 розділу II Кодексу.