• Посилання скопійовано

Лист ДПСУ від 04.07.2022 р. №5064/Г/99-00-24-03-03-09

Щодо здійснення господарської дiяльностi

Лист ДПСУ від 04.07.2022 р. №5064/Г/99-00-24-03-03-09

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Лист

від 04.07.2022 р. № 5064/Г/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись Законом України вiд 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далi Закон № 393), розглянула Ваше звернення від 04.06.2022 № б/н (вх. ДПС № Г/2314/Е3 від 06.06.2022) щодо здійснення господарської дiяльностi та в межах компетенції повідомляе.

Згідно із частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язанi дiяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами Украïни.

Згідно зі ст. 1 Закону України вiд 16 квiтня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна дiяльнiсть – це, зокрема, дiяльнiсть суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так за її межами.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як пiдприємцi згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-ХІІ «Про підприємництво» (частина друга ст. 5 Закону № 959).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання i валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом Украïни 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), iншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими вiдповiдно до Закону № 2473.

Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фiзичних та юридичних осіб-резидентiв укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземнiй валюті, у тому числi вiдкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами Украïни, мають право вiдкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здiйснювати через такі рахунки валютні операції.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473)

Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцiй в iноземній валюті (далі – Положення № 5).

Вiдповiдно до п. 16 розділу I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пунктом 23 Положення № 5 передбачено, що грошові кошти вiд нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному Законом України вiд 16 квітня 1991 року № 959-ХII «Про зовнішньоекономічну дiяльнiсть», вiдповiдно до ст. товар – це будь-яка продукцiя, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначенi для продажу (оплатної передачі) (п. 2 розділу I Положення № 5).

Виходячи із зазначеного, чиним законодавством не заборонено фізичним особам-резидентам вiдкривати рахунки у фінансових установах інших краïн.

Водночас кошти за операціями суб’єктів господарювання – резидентiв, зокрема, з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентiв у банках України.

Валютний нагляд та застосування заходiв впливу за порушення вимог валютного законодавства здiйснюються згідно з нормами, врегульованими статтями 11 та 15 Закону № 2473 вiдповiдно.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі -пку).

Вiдповiдно до п. 292.1 ст. 292 пку доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 пку.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати вiдшкодування, доходи у виглядi бюджетних грантів, а також доходи, отримані вiд продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власностi фізичній особі та використовується в її господарськiй дiяльностi.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офiцiйним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі  безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, для фiзичної особи-підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, вiдображаються у національній валюті України.

Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національній валютi за офiцiйним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання.

Одночасно зауважуємо, якщо кошти, отримані від нерезидента на рахунок, пiдкритий у іноземному банку, не зараховані на рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку в Україні, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи – підприємця платника единого податку, але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків фiзичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV пку, вiдповiдно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є iноземні доходи – доходи, отримані з джерел за межами України.

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 пiдроздiлу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі Доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами Украïни, включається до загального річного оподатковуваного доходу як iноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб військовим збором на загальних підставах.

Вiдповiдно до п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування военного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей, зокрема, платниками единого податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці.

При цьому до таких осіб не застосовується обмеження щодо обсягу доходу та кiлькостi осіб, які перебувають з ним у відносинах;

відсоткова ставка единого податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу визначеного вiдповiдно до ст. 292 ПКУ.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в частині застосування спрощеної системи оподаткування  фізичними особами – підприємцями платниками единого податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, після закінчення воєнного стану, ДПС підготовлено лист до Міністерства фінансів України, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової митної політики, щодо узгодження позиції з даного питання.

У разi незгоди з наданою відповіддю Ви можете оскаржити її в порядку, визначеному ст. 16 Закону № 393.

В. о. заступника Голови
Євгеній СОКУР

Рубрика: Держрегулювання/Закони та підзаконні акти

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Закони та підзаконні акти»